упиратися — 1) = впиратися, упертися, впертися (виявляти впертість, уперто не робити чогось, наполягати на своєму), опиратися, опертися, опинатися, затинатися, затятися, пручатися, норовитися, комизитися, кородитися, коцюбитися Пор. вередувати 2) … Словник синонімів української мови
упиратися — 1 дієслово недоконаного виду для опори упиратися 2 дієслово недоконаного виду вдиратися кудись … Орфографічний словник української мови
кобенитися — ню/ся, ни/шся, недок. 1) фам., рідко. Сильно сваритися, лаятися. 2) діал. Упиратися (див. упиратися I 3)) … Український тлумачний словник
баскаличитися — чуся, чишся, недок., діал. Упиратися, пручатися … Український тлумачний словник
брикатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Битися однією чи обома задніми ногами (про копитних тварин). 2) перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися; капризувати … Український тлумачний словник
впиратися — I (упира/тися), а/юся, а/єшся, недок., впе/ртися (упе/ртися), увіпру/ся, увіпре/шся, док., фам. Силою, без дозволу заходити до якогось приміщення і т. ін. II див. упиратися I … Український тлумачний словник
ґедзатися — і ґе/дзкатися, аюся, аєшся, недок., розм. 1) Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). 2) перен., розм. Капризувати, вередувати, упиратися … Український тлумачний словник
єрепенитися — нюся, нишся, недок., розм. Наполягати на чому небудь, не бажати погоджуватися з чимось, сердито упиратися, пручатися … Український тлумачний словник
затинатися — а/юся, а/єшся, недок., затну/тися і затя/тися, тну/ся, тне/шся, док. 1) Зупинятися, перериваючи або припиняючи яку небудь дію, розмову і т. ін. 2) Не погоджуючись із чим небудь, уперто наполягати на своєму; упиратися. || перен. Переставати діяти… … Український тлумачний словник
комизитися — ижу/ся, изи/шся, недок., розм. Те саме, що вередувати; капризувати. || Виявляти впертість; упиратися; норовитися … Український тлумачний словник
